ВООЗ дає визначення, що здоров’я це повне задоволення медичними, біологічними, матеріальними, соціальними, духовними чинниками людини при відсутності хвороби.

Це твердження на нашу думку є абсурдним поскільки немає особи, яка б була всім задоволена, навіть якщо вона стверджує суб’єктивно, що вона є в повній гармонії із всіма чинниками, та присутність хвороби для кожної людини є обов’язковим. Прикладом цього є зрушення в організмі, які не можна  пізнати загальнодоступними методами обстеження (наявність метаплазії, атипових клітин, імунологічних зрушень і т.д.). З другої сторони ВООЗ не виділила на перше місце духовний фактор, який на нашу думку є ведучим, тому що він уособлює людину в якої є безсмертна душа і наслідки від первородного гріха, що породжує терпіння людства взагалі.

Виходячи з цього здоров’я як іменник, як абсолютне визначення не може  існувати під час земної мандрівки нашого життя.

Враховуючи вищесказане під поняттям здоров’я, на нашу думку, можна вважати шлях вдосконалення особи з врахуванням чинників запропонованих ВООЗ, але, і це головне, ведучим чинником при цьому є духовний, поскільки душа людини є безсмертна .

Хвороба в нашому розумінні це, не щось протилежне здоров’ю, а окремі складові (ланки) в процесі, на шляху вдосконалення, що веде до очищення ведучого чинника, для досягнення здоров’я як абсолюту, тобто воно стає іменником тільки після нашого земного життя при умові духовного очищення.

Наше визначення, може комусь здаватися дискусійним, але воно заставляє змінити наші примітивно матеріалістичні погляди в першу чергу на медицину в цілому.

Роман Дутка,

доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України,

завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1,

Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.