19 серпня на свято Преображення Господнє на Яворівщині відбулося вшанування пам’яті лікаря, письменника, історіософа – Великого українця Юрія Липи.

              Він був лікарем від Бога, збереглося багато спогадів і свідчень про “легку руку доктора, світлий розум і глибокий проникливий погляд”. Він був народним лікарем, який не брав оплати у старих і дуже бідних людей, дітей, учнів та вагітних жінок, часом навіть давав свої гроші на ліки в аптеки та іншу допомогу, якщо хтось її потребував. Лікував “чудотворний добрий дохтір”, як його називали місцеві мешканці, не тільки готовими ліками та травами, але й – добрим словом, тому його дуже любили і молилися за нього.

              В 1943 році в Кракові він видав підручник-довідник “Ліки під ногами”, який у воєнну пору, коли важко знайти аптеки і ліки, дуже допомагав як хворим, так і лікарям, особливо – повстанцям, яких лікував вечорами і ночами Юрій Липа. Цей збірник містить цікавий екскурс в історію рослинного лікування, нові підстави його відродження, українські традиції траволікування та цінні рекомендації по домашньому та амбулаторному лікуванню лікарськими рослинами.

              Юрій був не лише лікарем, який сам збирав лікарські трави, заготовляв їх та навчав цій справі жінок, щоб використовувати для їх родин та поранених повстанців. Він також записував досвід народної медицини від старих людей і публікував ці поради в місцевих газетах. Він організовував медичні курси невідкладної допомоги для майбутніх  санітарів, які відбувалися в Яворові в читальні “Просвіта” для дівчат,  у своїй хаті – для хлопчиків.

              Юрій Липа дуже любив Україну, вивчав історію краю, проводив етнографічні дослідження, виступав з лекціями в народному домі.

              Він – міський інтелігент, любив і щанував селян, ідеалізував їх та важку працю, традиції українського народу тв а його мудрість, про що писав в листах “Провінція”.

              В 1944 році, з наближенням німецько-радянського фронту, багато українців почало втікати за кордон, рятуючи своє життя і своїх родин, а доктор Липа залишився зі своїм народом, зі своїми хворими на своїй землі, він лише переїхав з родиною з Яворова спочатку до села Бунів, а в серпні – хутір Іваники, де був розташований військовий шпиталь УПА, де було лише декілька медпрацівників, а Юрій був серед них старшим. Це був його останній переїзд і останні дні його життя. Коли розвідка УПА дізналася про підготовку облави НКВС, польовий шпиталь з Іваників було евакуйовано, а Юрій залишився, думав, що його не викриють. На жаль, на нього, чи донесли, чи зрадили і 19 серпня на свято Преображення Господнє приїхали до нього чотири совєтські офіцери та обманом, що комусь потрібний лікар та брехливою обіцянкою дружині Галині, що чоловік повернеться через 2-3 години під “чесноє слово совєтского офіцера” забрали доктора до села Шутова, звідки він живим вже не повернувся. Юрія Липу страшно катували, а в ніч з 19 на 20 серпня 1944 року енкаведисти його розстріляли, винесли тіло і недбало присипали сміттям, та ще й вигадали варіант вбивства Юрія, який нібито був затриманий прикордонниками і вбитий при спробі втекти. А дружина Галина шукала його в Яворові та інших навколишніх селах і тільки 21 серпня тіло закатованого доктора Липи було знайдено, перевезено до Бунева, де таємно молилися над тілом мешканці та прийшли попрощатися повстанці, від церкви до цвинтаря добиралися зі страхом, навіть труну з воза несли шестеро дівчат, бо чоловіки ховалися в лісі. Ховали Юрія Липу без священика і без промов.

              Через рік наказом Головного військового штабу УПА №3/45 від 10 жовтня 1945 року Юрію Липі присвоєно звання полковника УПА з 21 серпня 1944 року,  посмертно.

              “Освободітєлі” змогли знищити Юрія Липу, але їм не вдалося перемогти його духовно, навіть коли виявили у схроні криївки в с.Наконечному – 1 бібліотеку Юрія, яку вивезли до Яворова і показово, в центрі міста частково спалили, а решту книг і рукописів передали для обігріву охоронців яворівської тюрми.

              Творча спадщина лікаря, письменника, історіософа –  , це неоціненний скарб з сотні творів, віршів, роздумів над долею українського народу та його майбутнім. Чого тільки вартують його праці “Чорноморська доктрина”, “Розподіл Росії” , особливо – ” Призначення України”, яка вражає своєю державницькою спрямованістю, в якій простежується геополітична спрямованість України – однієї з великих європейських держав, а також історичний роман “Козаки в Московії”, в якому опис українців будується письменником на контрасті з москвинами.

 

              В 2013 році був створений Благодійний фонд “Призначення  імені Юрія Липи”, який очолила лікар Галина Шипка – Президент Фонду. Фонд створив бібліотечку перевиданих творів письменника, лікаря, а видавництво “Каменяр” (директор видавництва  Дмитро Сапіга) – десятитомник творів Ю.Липи. ( серія”Спадщина” започаткована в 2005 р.). Щороку шанувальники Юрія проводять вшанування його пам’яті, липівські читання, конференції, презентації виданих творів Липи.

              Вшанування пам’яті Юрія Липи розпочалося цього року зі Служби Божої в храмі св.Параскевії с.Бунів, після якої настоятель храму о.Андрій відправив на цвинтарі, на могилі Юрія та могилах повстанців-героїв УПА панахиди, виступили представники Львівської обласної та Яворівської районної влади, а далі – в Іваниках, біля пам’ятника Юрію Липі, меморіалу “Небесної сотні” та героям Яворівщини, які загинули в новітній війні на сході України – молитва, віче, виступи Президента благодійного фонду “Призначення імені Юрія Липи” Галини Шипки, віце-президента фонду, директора видавництва “Каменяр” Дмитра Сапіги, історика Світлани Кучеренко та ін.. 

              23 серпня у Львові, в обласній науково-універсальній бібліотеці відбулася презентація першої книги додаткового тому до творів Юрія Липи, в якому зібрано бібліографічний показчик  його творів, упорядкований Світланою Кучеренко та виданий видавництвом “Каменяр”, про що розповів директор видавництва Дмитро Сапіга та упорядник Світлана Кучеренко. Виступив зі спогадами про родину зять Юрія Липи Володимир Гуменецький, також читала вірші актриса театру ім.М.Заньковецької Тетяна Павелко, виступили Тетяна Говорова, професор Олег Гринів – дослідники спадщини Юрія Липи, шанувальники його творів.

              Т.Шевченко був виразником волі  українського народу, І.Франко шукав способи дістати незалежність Україні, Ю.Липа писав і був як найвищий прояв Божого призначення України і його українського народу. 

             Про твори Юрія Липи, їх актуальність в наш час, не можна описати, їх треба читати, осмислювати і ще раз читати, особливо молоді – будівничим нашої незалежної України.

                                   Будуччина – у Бога. В Тебе – тільки труд

                                   Виснажний, безустанний і відданий.

                                   Пророцтв не жди. Не вір. Ото життя твоє:

                                   Як моря даль, – розгорненая праця

                                   І – Божий зір над тим.

                                                                       І раптом буря,

                                   Що кине хвилі в берег той, що треба,

                                   Не знаєм більш нічого. Чуєш?

                                                                       Жди й молись.

                                                                                              Ю.Липа

08191711440819171145a08191712340819171236a081917125208191712530819171354081917141308191714160823171619a0823171624b0823171625a08231716250823171653b

0823171653a0823171742a

Підготувала Леся Луць

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.