20-22 грудня ц.р.Б. відбулися щорічні передріздвяні реколекції для лікарів АЛК “Вибрані теми з біблійної антропології”. Проводив реколекції о.Корнилій (Яремак) – духовний асистент АЛК,  який ось уже 9 років так чисельно збирає лікарів на свої духовні науки. Цього разу реколекції відбувалися в Святоуспенській Унівській Лаврі ( в минулі роки неодноразово – в Брюховичах,Гошеві, Яремче, Язлівці, Зарваниці).             Унівський монастир має дуже цікаву історію, яка починається з ХІ-ХІІ ст. На Чернечій горі було виявлено давнє городище (монаші келії – землянки, кам’яний фундамент храму ХІІ-ХІІІ ст., кам’яні надгробки та хрести часів Хмельниччини), які були знищені  в середині ХІІІ ст.

В період розквіту Галицько-Волинської держави, в другій половині ХІІІ ст. біля підніжжя Чернечої гори, поблизу джерела засновано новий дерев’яний монастир.  Засновником цього  монастиря був король Русі Великий князь Київський, Лев І Данилович, а потім до середини ХУ ст. Унівським монастирем опікувалися князі роду Гедиміновичів, Лагодовських. Ванько Лагодовський важко хворів, одного разу він побачив уві сні Богородицю, яка порадила, щоби йому оздоровитися – пошукати в лісі цілюще джерело. Він чудесно зцілився і пообіцяв відродити знищений татарими в 1549 р. монастир, розпочав будівництво  мурованої церкви над джерелом, веж та мурів монастиря, яке тривало до кінця ХУІІ ст., одночасно монастир переживав духовне та матеріальне відродження (розписи стін храму Успення Богородиці, нового іконостасу церкви, відновлення роботи друкарні). Після входження краю до Австрійської імперії, Унівський монастир було закрито (1790 р.).

Монаше життя в мурах давнього монастиря відродив митрополит Андрей Шептицький. У 1919р. на той час Унівську резиденцію галицьких митрополитів він передав інокам Студійського  Уставу. Обитель отримала статус Лаври. Завдяки батьківській опіці митрополита Андрея та ігумена Климентія          Шептицьких монастир знову почав відроджуватись і розвиватись, монахи повністю утримували себе, маючи своє господарство, а також створили сиротинець, в якому вже до 1936 р. виховували та навчали 170 юнаків. А в час Другої Світової війни в сиротинці монахи переховували єврейських хлопчиків. Ченці займалися ще науковою діяльністю та іконописом, здобутком якого є розпис інтер’єру та зовнішніх стін Успенського храму монастиря (1935-36рр.). Розписи були знищені в післявоєнний час, час комуністичного лихоліття ( в монастирі у 1946 р. був концентраційний табір для духовенства, яке відмовилось переходити на московське православ’я, потім там був психоневрологічний диспансер). І аж після розпаду Совєтского союзу,  після легалізації УГКЦ та відродження української державності, відбулося відновлення  Унівського монастиря. Першу Божественну Літургію було відслужено напередодні Різдва у 1990р.,а в 1991 р. храм та монастир було повернуто ченцям.

Цю цікаву історію про становлення,  неодноразове знищення та відродження Святоуспенської Лаври нам розказував і показував старовинні пам’ятки, історичні місця та музей  Лаври – брат Василій впродовж майже 2-год. екскурсії.

Ми перебували впродовж 2 діб в цьому чудовому монастирі, який розташований в мальовничому куточку природи, серед пагорбів, де сама  Пресвята Богородиця вибрала саме це особливе для своєї обителі місце і вказала на цілюще джерело, до якого з’їзджаються тисячі людей, паломників та зціляються духовно і тілесно. Ми в ці дні були не лише учасниками реколекцій, але й паломниками, які відвідали і черпали силу,  Божу благодать на Чернечій горі, в каплиці митрополичих палат, біля копії Туринської  плащаниці, частинки Чесного Животворящого Хреста Господнього та віднайденої у 2014 р. ікони Унівської Пресвятої Богородиці ХІХ ст.

Повертаючись до самих реколекцій, вони відбулись, як завжди цікаво, на високому рівні. О.Корнилій читав уривки Святого письма, інтерпретував їх (Бут. 1. 1-31).  

Яке місце займає сотворена Богом людина? -людина, яку сотворив Бог з нічого, на Божий образ іншим способом, ніж всі інші сотворіння, людина – це образ Божий для  всіх інших сотворінь.

В чому полягає богоподібність людини? Які стосунки між людиною і Богом? Людина може  розмовляти з Богом, бо вона Божий партнер, в цьому полягає її цінність, вона Божий представник на землі, це є основа цінності і моралі людини. Людина несе намісницьку службу Бога на землі,тому людина мусить дбати про всі сотворіння, природу, землю, а також – культуру.

Бог сотворив людину розумною і свобідною, бо без свободи немає любові. Людина , яка здатна відповідати Богові є свобідна. Суть свободи полягає в особливості обирати між сотворителем і чимось іншим.

Що таке гріх? Гріх – наші стосунки з Богом та оцінювання цих стосунків через негативне ставлення до Бога. Гріх веде до духовної смерті.

В час реколекцій ми почули багато питань і відповідей на них.          Щодня приймали участь в Божественних літургіях, вечірніх службах Божих, а після Святкової Служби Божої в неділю, на свято Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці о.Корнилій надав нам повний відпуск і окропив свяченою водою.

Повертались додому одухотворені гарними духовними науками, наповнені більш глибокими знаннями для чого потрібна релігія, віра, яке місце людини на землі і її стосунки з Богом. А ще по дорозі до Львова всі відвідали храм св.Миколая в Перемишлянах, молилися біля мощей блаженного священномученика Омеляна Ковча, життя якого може  служити прикладом людини, яка до кінця свого земного існування не зрадила моральних принципів, глибоко гуманних та справді християнських цінностей,  яка заплатила найвищу ціну – своє життя.

                                                                                                   Леся Луць.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 13 14 15 16 17 18 19 20